Андрій Волков: Які українські компанії найімовірніше не повернуть кредити
Колонка засновника та керуючого партнера групи компаній Інвестохіллс Андрія Волкова для Новое Время Бизнес.
Національний банк нещодавно публікував дані про непрацюючі кредити у банківській системі. Очікується, що за березень сума NPL зросла на 1,2 млрд грн, а частка проблемних боргів з 26,6% на 1 березня збільшилася до 27,1%.
Чому очікувано? Тому що корпоративні позичальники (як великий, так і середній бізнес) вже повною мірою відчувають на собі вплив воєнного конфлікту в Україні. І, на жаль, далеко не всі компанії можуть своєчасно гасити позики.
За даними НБУ, загальний обсяг виданих кредитів у період з 1 лютого до 1 квітня (січень у цьому випадку не беремо до уваги, оскільки це завжди «мертвий» місяць з точки зору ділової активності) скоротився майже на 5%, з 1189 млрд грн до 1131 млрд грн. При цьому частка бізнес-позичальників у сукупному портфелі банківських позик сягає 95%. Тобто саме корпоративні клієнти роблять погоду в банківському кредитуванні. Отже, проблеми з погашенням боргів у бізнесу відразу ж позначаються на якості кредитних портфелів банків.
Для порівняння: частка NPL юросіб до 1 квітня становила 31,6% або 264 млрд грн, частка непрацюючих кредитів фізосіб була на рівні 16,15%, або 43 млрд грн.
Втім, ситуація з поверненням боргів аж ніяк не катастрофічна. У березні багато компаній продовжували справно вносити платежі за кредитами, оскільки вони були заздалегідь сформовані при цьому резерви. І лише у квітні бізнес почав відчувати проблеми із погашенням позик. Але і це явище поки що не масове.
Зрозуміло, у найгіршому становищі перебувають підприємства, які опинилися у зоні бойових дій. Вони або повністю зруйновані, або просто припинили свою роботу. Тому кредити таких позичальників однозначно стають безнадійними. Разом з тим майже 90% боржників намагаються виконувати свої кредитні зобов’язання. Так, не всі це можуть робити у повному обсязі. Але навіть частково компанії погашають кредити. Як мінімум, повертають відсотки за ними.
Чому проблема неповернення кредитів не набула масового характеру, принаймні поки що? Це пов’язано з тим, що більшість компаній розуміють: незважаючи на війну, треба продовжувати жити далі та рятувати свій бізнес. І борги рано чи пізно, але все одно доведеться повертати. Інакше в майбутньому, маючи непогашені кредити, компанія фізично не зможе працювати, оскільки банк — не благодійна організація, і він у будь-якому разі буде повернення заборгованості.
Як змінюватиметься картина NPL у майбутньому, сказати складно. По-перше, багато залежить від того, наскільки затягнуться бойові дії і якою буде їхня географія. Чим довше — тим гірше для економіки в середньому та довгостроковому періоді, це очевидно. По-друге, потрібно вирішувати проблему з логістикою, яка безпосередньо впливає на постачання палива до України, на імпорт сировини та комплектуючих і на експорт готової продукції за кордон. По-третє, на бізнес сильно впливає споживчий попит та його розподіл у межах країни.
Проте вже очевидно, що найбільші складнощі з погашенням кредитів будуть відчувати компанії з експортоорієнтованих галузей, таких як сільське господарство, металургія та машинобудування. Якщо не буде вирішено питання із блокуванням портів, фермери не зможуть профінансувати посівну та продати врожай.
Металурги теж зіштовхнуться з великими труднощами під час експорту. Крім того, враховуючи той факт, що багато підприємств металургійного сектору розташовані на сході України, вони або зруйновані, або не функціонують через неможливість отримати сировину.
Машинобудівні компанії переважно були орієнтовані на країни СНД. Їм буде складно знайти заміну колишнім ринкам збуту.
У складній ситуації перебуває і будівництво. З одного боку, необхідно відновлювати знищену нерухомість та інфраструктуру. І держава готова фінансувати такі проєкти. З іншого, у зв’язку з порушенням ланцюжків постачання будматеріалів, зупинкою суміжних бізнесів та дефіцитом робочої сили, виживуть далеко не всі забудовники та девелопери.
Також можуть бути проблеми з погашенням кредитів у сфері послуг, логістичних компаній, підприємств паливно-енергетичного комплексу та торгівлі, яка пов’язана з купівельною спроможністю населення.
Тому, за підсумками травня, частка непрацюючих кредитів може досягти 40% всього кредитного портфеля банків. Подальша динаміка NPL залежатиме від політики НБУ та Кабінету Міністрів щодо підтримки банківської системи та бізнесу та від поведінки самих позичальників.
Найправильніша стратегія, яку слід обирати позичальникам, — це дати банку повну картину стану речей: що справді відбувається з бізнесом, які можливості для погашення, який графік більше підходить. Щоб у банку була можливість розробити ефективний план реструктуризації та повернення боргів. Якщо позичальник поводиться адекватно, фінустанова майже завжди йде назустріч клієнту і не буде «тиснути» його штрафами.
Банки вдаються зараз до санкцій лише у крайніх випадках. Принаймні таких прецедентів дуже мало. Більшість фінустанов готові йти позичальникам назустріч, особливо тим, які навіть у такій складній ситуації намагаються виконувати свої зобов’язання та шукати діалог із кредитором.