Голову в пісок, або Як бізнесу уникнути проблемної заборгованості
І що робити, коли немає можливості погашати кредит
Багато підприємців в Україні через черговий локдаун знову опиняться в ситуації, коли їм важко погашати кредити. Як показала торішня практика, перші, хто страждає від посилення карантинних умов, – кафе, ресторани, готелі, а також підприємці, які працюють у сфері спортивних, б’юті- та іншого виду послуг. Що робити такому бізнесу, щоб не зіпсувати кредитну історію та не позбутися заставного майна, розповів Mind засновник і партнер групи компаній Investohills Андрій Волков .
Як з’являються борги?
Спочатку визначимося, які загалом бувають причини виникнення боргів у підприємців, крім карантину.
Їх можна поділити на три групи.
- Перша – бізнесмени, які просто не бажають сплачувати кредити. Тут йдеться про шахраїв, які спочатку не збиралися погашати борги та розуміють, що банку дуже непросто стягнути з них заборгованість. Позичальників-шахраїв серед підприємців в Україні не так багато. Набагато більше їх серед звичайних фізосіб, які беруть кредити. Але не брати їх до уваги було б безглуздо.
- Друга група – підприємці, які потрапляють у складну ситуацію через те, що вони неправильно розрахували свій бізнес-план або взяли надто великий кредит і не можуть його погасити. Таких позичальників уже значно більше, ніж шахраїв.
- Третя група – це бізнесмени, на яких вплинуло зовнішнє середовище. Ці підприємці раніше успішно працювали, але у світі чи країні, де вони ведуть бізнес, сталося щось надзвичайне. Наприклад, COVID-19, потім локдауни, падіння доходів у населення і таке інше. Для більшості кафе, ресторанів, кінотеатрів тощо все це стало саме тим зовнішнім середовищем, яке призвело до того, що бізнес перестав обслуговувати кредити. На жаль, до цієї групи належить найбільше підприємців, які мають заборгованість за кредитами.
У який момент кредит стає проблемним?
Щойно боржник перестає виконувати зобов’язання за кредитним договором у повному обсязі. Тобто навіть прострочення зі сплати відсотків на місяць або їхня неповна сплата – це вже серйозна проблема. Якщо ж позичальник зриває графік погашення кредиту систематично й допускає прострочення на великий строк, це може бути основою примусового стягнення заборгованості.
Як не завести ситуацію з боргом у глухий кут?
Якщо позичальник не належить до групи шахраїв, він сам прагне всіма силами уникнути надзвичайного розвитку подій.
Добросовісному боржнику треба вважати, що реально може погасити й у якому режимі. Тобто виробити для себе якийсь посильний план виходу із ситуації. Адже кредитор також не зацікавлений у тому, щоб боротися з підприємцем та отруювати йому життя.
Банк хоче отримати свої гроші назад із відсотками. Але якщо ситуація складна й сталася з незалежних від позичальника причин, то кредитор може піти назустріч. І, як показує практика, компроміс можливий у більшості випадків.
Як домовлятися з кредитором?
Найпростіший варіант – домогтися розстрочення платежів, тобто збільшення строку дії кредиту. Також можна домовиться про зниження процентної ставки. У складніших, але обґрунтованих випадках можливо навіть списання частини боргу.
Крім того, банк може запропонувати позичальнику реалізувати його майно чи заставу, щоб сплатити кредит. І якщо вартість заставного майна більша за суму кредиту або майже така, як сума боргу, кредитор, найімовірніше, наполягатиме саме на цьому сценарії. Особливо, якщо в підприємця немає іншого реального плану виходу із ситуації.
Коли відбувається примусове стягнення заборгованості?
Якщо кредитор довгий час не може порозумітися з підприємцем, він вдається до юридичних дій. Саме в такому разі відбувається примусове стягнення боргу. Банк просто продає право вимоги за договором про кредит компанії, яка спеціалізується на роботі з проблемними боргами. Подібна доля в кредитів, які перебувають у простроченні понад рік, коли вже сам кредитор намагався стягнути борг і зрозумів, що це складний і часом безперспективний шлях.
Процес примусового стягнення зупинити, звісно ж, можна. І для цього існує два способи. Перший – різні хитрощі, які коштують позичальнику великих грошей, але не гарантують результату ситуації на його користь і просто відтягують неминуче. Йдеться про судове заперечення кредитних договорів, виведення майна з-під застави тощо.
Другий спосіб найпоширеніший серед бізнесменів. Це відхід у банкрутство. І юрособа, і фізособа може оголосити себе банкрутом. У цей час процес примусового стягнення зупиняється та запускається інша процедура: призначається арбітражний управляючий, майновий ліквідатор, відбувається продаж майна. Усе це допомагає затягнути стягнення щонайменше на пів року.
Проте деякі підприємці, особливо за порадою адвокатів, організовують фіктивне банкрутство. Але, як показує наш досвід роботи з такими позичальниками, це лише даремно витрачені гроші та час, бо все закінчиться тим, що застава буде продана, а кредитна історія – остаточно зіпсована.
Найліпше зупинити примусове стягнення добровільно, за домовленістю з кредитором, вступивши з ним у переговори. Причому зробити це можна на будь-якому етапі – і коли ще справа не дійшла до суду, і тоді, коли відкрито виконавче провадження.
Але, звичайно, що раніше – тим краще. Коли судові баталії в самому розпалі та майно заарештовано, позичальник зможе лише викупити свої активи, щоб хоч якось закрити борг. Якщо ж йти на переговори на самому початку чи в середині шляху, то цілком реально домовитися про списання частини боргу, про якусь розстрочку тощо.
Тож не варто боятися кредитів. Коли деякі люди кажуть, мовляв, я збудував свій бізнес і ні в кого ніколи копійки не зайняв, це досить дивно. У кредиті немає нічого поганого. Він допомагає бізнесу розвиватися, масштабуватися, виходити на нові ринки.
Але якщо із заборгованістю щось йде не так, не потрібно чекати, поки все стане зовсім погано. Необхідно йти до банку й домовлятися, пояснювати ситуацію. Повторюся, найголовніше для підприємця – показати кредитору реальну ситуацію та бажати розв’язати проблему.