Механізми відшкодовування збитків, заподіяних майну під час війни
Колонка Євгена Луговика, адвоката, заступника начальника відділу по супроводженню банкрутств управління правового супроводу проектів ФК «Інвестохіллс Веста» для НВ.Бізнес.
30 березня в Дії запрацювала можливість подати інформацію про зруйноване майно. Як повідомив у своєму зверненні до українців вже наступного дня Президент Володимир Зеленський, тільки за перші два дні держава отримала понад 25 тис. таких заявок.
На що можуть сподіватися юридичні та фізичні особи, чиє майно постраждало або було примусово відчужене у зв’язку із запровадженням воєнного стану, та якими є на сьогодні механізми відшкодування таких збитків спробуємо розібратися.
Юридичні особи
Розпочнемо з майна, яке було відчужене. Відповідно до Закону «Про правовий режим воєнного стану», відчуження майна у зв’язку із запровадженням воєнного стану тягне за собою відшкодування його вартості в порядку, визначеному Законом. При цьому, якщо майно після скасування воєнного стану збереглося колишній власник або уповноважена ним особа має право вимагати його повернення в судовому порядку або, якщо це можливо, вимагати взамін надання іншого майна. Відповідно до ч. 2 ст. 1166 Цивільного Кодексу, шкода, завдана майну, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Що ж стосується нерухомого майна громадян та бізнесу, яке було пошкоджене чи знищене у наслідок бойових дій, то правові та організаційні засади надання компенсації за це поки що передбачені тільки в законопроекті № 7198 «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації», який був прийнятий за основу Верховною Радою 1 квітня.
До цього, 20 березня Уряд своєю Постановою № 326 затвердив Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації.
Цей Порядок передбачає, що основними показниками, за якими оцінюються завдані війною шкода та збитки підприємствам усіх форм власності, є вартість втраченого, знищеного чи пошкодженого майна та упущена вигода – доходи, які бізнес міг би реально одержати, якби його майно не постраждало.
Визначення шкоди та збитків має здійснюватися відповідно до методики, затвердженої спільним наказом Мінекономіки та Фонду державного майна за погодженням з Мінреінтеграції. Але станом на 30 березня вона ще не була затверджена. Тому постраждалі підприємства на сьогодні можуть керуватися загальними правилами підтвердження збитків. Для цього вони повинні:
– зібрати копії всіх документів, що підтверджують право власності на майно (договори купівлі-продажу, витяги з реєстрів, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів тощо). Якщо документи не збереглися, то потрібно зайнятися їх відновленням одразу після скасування воєнного стану;
– провести інвентаризацію відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів № 879 від 2 вересня 2014 року «Про затвердження Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань» та документально підтвердити наявність майна, його стан, відповідність критеріям тощо;
– зафіксувати пошкоджене майно на фото- та/або відеозйомку та провести незалежну експертну оцінку збитків, завданих майну підприємства;
– прописати упущену вигоду. Пізніше вона буде офіційно розрахована за методикою, затвердженою спільним наказом Мінекономіки та ФДМ, за погодженням з Мінреінтеграції;
– зібрати максимально точну інформацію про дату та обставини пошкодження майна (новини, в яких прописують приблизний час та вид обстрілу, свідчення очевидців).
Якщо у регіоні, де розташоване майно, ведуться активні бої, то, звичайно, вчинити всі вищевказані дії можна буде після закінчення воєнного стану.
Як додатковий варіант, можна залишити інформацію про пошкоджене майно на ресурсі https://warcrimes.gov.ua/, створеному Офісом Генерального прокурора для документування воєнних злочинів та злочинів проти людяності, скоєних російською армією в Україні.
Також потерпілим підприємствам варто врахувати ще один момент. Станом на 30 березня цього року ані Україна, ані Росія не ратифікували Римський статут Міжнародного кримінального суду, тому розслідування воєнних злочинів РФ в нашій країні не підпадають під його юрисдикцію. Проте, Україна раніше своїми заявами визнала юрисдикцію МКС, а після 24 лютого близько 39 держав-учасниць Римського Статуту звернулися до нього щодо проведення розслідування злочинів, вчинених у нашій державі у зв’язку із агресією РФ. Тому 2 березня Прокурор МКС Карім Хан прийняв рішення про початок повноцінного розслідування вчинених РФ в Україні воєнних злочинів. Що це означає для українців? А те, що згідно зі ст. 75 Римського статуту, Міжнародний кримінальний суд встановлює принципи щодо відшкодування збитків потерпілим, і саме він може визначити у своєму рішенні масштаби та розмір будь-якої шкоди та збитків, заподіяних потерпілим.
Таким чином на даний час для відшкодування завданих збитків підприємствам маємо цілком прийнятне теоретичне підґрунтя. Також, не виключено, що за наявності заочного рішення суду, Кабінет Міністрів розробить механізм відшкодування збитків та шкоди за рахунок майна резидентів РФ, завдяки чому буде реалізований Закон «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів».
Фізичні особи
Як вже згадувалося вище, з 30 березня громадяни України можуть подати заявки про отримання компенсації за пошкоджене нерухоме майно у застосунку Дія в розділі Послуги/Пошкоджене майно. Для подання заявки необхідно вказати дані про об’єкт, що було пошкоджено, фото та опис пошкоджень і контактні дані.
Також механізм реалізації отримання громадянами України компенсації за пошкодження та знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій закріплений у вже згаданому законопроекті № 7198. Цей проект, зокрема, закріплює поняття «знищених об’єктів нерухомого майна», відновлення яких неможливе шляхом ремонту чи реконструкції або є економічно недоцільним, а також які можуть бути відновлені. До таких об’єктів відносяться квартири та інші житлові приміщення в будівлі, приватні житлові, садові та дачні будинки, об’єкти будівництва, у яких були зведені несучі та зовнішні огороджувальні конструкції та щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт та ін.
Також законопроект закріплює поняття компенсації за пошкоджене або знищене майно та поняття пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку.
Отримувачами компенсації, згідно проекту, можуть бути власники майна; інвестори об’єктів житлового будівництва, які не були прийняті в експлуатацію; члени житлово-будівельних кооперативів, які викупили квартиру, але не оформили право власності на неї; спадкоємці усіх перерахованих вище осіб; ОСББ, управителі багатоквартирних будинків та ЖБК.
Щоб отримати компенсацію автори законопроекту пропонують постраждалим громадянам подати заяву до спеціальної Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації. Вона має бути подана під час дії воєнного стану чи протягом 90 днів від його закінчення на території, на якій знаходиться майно. Подавати заяву пропонується в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг чи його мобільний додаток або в паперовій формі через ЦНАП, органи соціального захисту населення або нотаріуса.
У законопроекті також виписані документи, які потрібно буде додати до заяви. Проте відразу зазначається, що вона може бути подана і за їх відсутності.
Що стосується варіантів компенсації, то автори проекту пропонують надавати її у грошовій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок отримувача зі спеціальним режимом використання для цих цілей або шляхом фінансування виконання будівельних робіт з відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку.
Важливо, що одночасно з отриманням компенсації її отримувач укладає договір про відступлення державі права вимоги до РФ щодо відшкодування завданих збитків.
На жаль, вищевказані нормативно-правові акти/законопроекти не передбачають отримання компенсації за пошкоджені або знищені в результаті військової агресії РФ транспортні засоби та гаражі громадян України. Проте, сподіваюся, що в подальшому ця прогалина буде усунута.